А вона - чепурна, й має силу майна,
ну а я - мов той наймит, живу на квартирі.
Дотемна в вільний час я дивлюсь із вікна,
як вона метушиться в сусіднім подвір’ї.

А вона на ніч слухає спів цвіркуна;
й розповів наш дільничний за літр самогону,
що вона двох освічених техніків зна,
й понад те - із гуртка бандуристів персону.

Хоч жара, я відніс йому ще піввідра,
і тоді взнав таке, що аж чуба заторгав:
в неї брат грає форварда в дублі «Дніпра»,
а сестра - секретарка райторгу парторга.

Я скажу, що я теж під гітару тужу,
й про футбол акуратно прочитую пресу;
я скажу, що на збори партійні ходжу,
й що подав вже заяву до КПРСу...

А вона культивує на лутці герань,
бо вона заклопотана хатнім затишком.
А що тут? - Тут нема на вікні ні хера́,
тільки пил, тільки порох та попіл під ліжком.

Та дарма, я куплю лотерейний квиток,
ну, а там тиражу дочекатись недовго.
І хоча не щастить мені просто щокрок,
я ураз неодмінно отримаю «Волгу»!