Я тепер на баб завзятий - перестав я розрізняти, дев’яносто де, де шістдесят. Хай вона собі премудра, хай на ній усюди пудра - краще доглядати поросят. Я колись був теж непевний - був з бабами дуже чемний, а з одною - довго був ласкав. Та тепер мені плювати, що з райради в неї мати, а сестру - парторг за себе взяв. Щоб якусь мадмуазелю я пустив в свою постелю - та скоріше б чорта домоглась! Навіть будуть умовляти втрьох - вона, сестра та мати - відповім їм гордовито: зась! Я усім кажу вам: дзуськи! - хоч дівчата, хоч бабусі, дев’ятнадцять вам, чи шістдесят. З мене зробите публіку, - в мене ж досвід - більш піввіку... Все, піду догляну поросят.
© М.В.Шевченко. Переклад, 2006