Я раніше був стриманим стоїком, кожний день починав фіззарядкою; а тепер - майже став параноїком, і ходжу, як невротик, з оглядкою. Я хитаюся, - в плані фізичному, а також - і в моральному значенні. Я у стані тепер істеричному, і ілюзії всі мої втрачені... Був життям задоволений повністю, й мав прибуток достатнього розміру. Та оця громадянка без совісті підманула й звела мене з розуму. Я женився з дурною безпечністю, - упіймала, мабуть, на розмай мене! Тільки виявив потім я з певністю, що була вже вона не незаймана. Я просив, як жебрак той на паперті, та вона уникала інтимностей... А у ЗАГСі знайшов в її паспорті два заміжжя та кілька судимостей. Та клялась вона, що нерозривні ми, що зріднилися ніби духовно ми, що були її шлюби фіктивними, а судимості - тільки умовними. І не зчувся, не встиг озирнутися - її мати у нас оселилася. І вже так допекла мене скрута ця - що аж ниє від тиску потилиця. Ці дві відьми окремо обідають, провокують всілякі неясності, а мене називають «сусідою» й вимагають пів-хати та власності! Сподіваюсь на присуд розсудливий й процедуру гранично скорочену, бо хоч я не нервовий й не збудливий - але я вже готовий до злочину!
© М.В.Шевченко. Переклад, 2006