Ох же ж і пройда Оксана ця! Видна собою, прудка, добре достигла відданиця з ямкою близько пупка. Вздовж та упоперек знадлива, краще її - не шукай! Щира, невтомна й ощадлива, - перша спідниця на край. Люди практичні і мрійники - прагнули всі в її клуб. Міряли землю мандрівники, щоб загатити їй пуп. Хочеш задерти спідниці їй - в чергу ставай, взагалі! Вічні й незмінні традиції з ямкою пупа землі. ...Горе в Оксани невидане, ніби - по серцю серпом: вкрали із хати все придане, чесним здобуте пупом!
© М.В.Шевченко. Переклад, 2009