Що звісно нам з індійської культури? Що там блукав Нікітін Опанас; іще кіно, - слони та шури-мури; а ще, що йоги - ліпша з їхніх каст. От раніше - без вимог йог міг не їсти сало й шпик - рік. А тепер вони убік - круть: все їдять і цілий рік п’ють. Тоді і ми - іще не дуже вбогі, і ми п’ємо не менше тих слонів! У нас самих - таких до біса йогів, це просто мало хто ще зрозумів. Знає краще багатьох йог: для здоров’я як закон - сон... На сівбі - заснув один вмить, он жнива уже - а він спить. Шукати йогів кинувсь я прожогом, щоб взнати їхній хоч один секрет: наприклад, вип’єш дусту разом з йогом, тобі - каюк, а в них - імунітет! Не сприймає йог образ - раз, ходить голий до Різдва - два; три-чотири - й відхватив кість, а по-п’яте, почуттів - шість. І я сказав надибаному йогу (він їв цвяхи, - нема ж бо ковбаси): - Відкрий же таємницю, - я, їй-богу, не прохоплюся, хоч мене тряси! Й він мені наговорив слів, та таких - що виліз пух з вух... От про себе я тверджу їх, а уголос не скажу, - гріх!
                       
© М.В.Шевченко. Переклад, 2009