...А колись, врешті-решт, буде казка синку: про нежданий арешт і розправу швидку, про блукання кружне втікача восени... Слухай, синку, мене, та дивись не засни. І у тебе в рідні - твого тата стаття, - та, що править мені за рідню все життя. Це - колишнє, авжеж, давня казка немов... Ти під неї заснеш - не будитиму знов.
© Олена Побийголод. Переклад, 2010