Якщо раптом дізнавсь, що друг І не ворог, не друг, а так, І одразу не розбереш, Погань він чи святий, - Хлопця в гори з собою тягни, Не кидай одного його, Хай у зв’язці з тобою одній - Там пізнаєш - який. Якщо хлопець в горах - не ах, Якщо зразу розкис - і вниз, Крок - на льодовик і скис, Оступився - і в крик, - Отже, поруч - тобі чужий, Ти його не свари - жени, - В гори цих не беруть паскуд Й серцем не поважають. Якщо ж він не скавчав, не нив, Був похмурий і злий, та йшов, А коли ти зі скелі упав, Він стогнав - та тримав, - Якщо йшов разом він як в бій, На вершині стояв, хмільний, - Значить, як на себе самого Покладись на нього.
© Микола Попов. Переклад, 2009