В суєту наших міст та потоки машин Повертаємось ми - життям це зоветься! І спускаємось вниз із далеких вершин, Залишивши в горах своє серце. Так залиште нікчемні розмови! Я собі уже все доказав: Краще гір можуть бути ті гори, На яких ти іще не бував. Хто бажає в біді залишитись один? Чи ж піти, закинувши мрію за стелю?! Та спускаємось ми з полонених вершин - Що робити, і боги спускались на Землю. Так залиште нікчемні розмови! Я собі уже все доказав: Краще гір можуть бути ті гори, На яких іще ти не бував. Скільки слів та надій, скільки тем та пісень Гори нам видають, кличуть нас залишатись! Та спускаємось ми - хто на рік, хто на день, Бо така наша доля - до них повертатись. Так залиште нікчемні розмови! Я собі уже все доказав: Краще гір можуть бути ті гори, На яких ти іще не бував!
© Микола Попов. Переклад, 2009