Були часи - я перся в перший ряд. І все, мабуть, від непорозуміння. Тепер шукаю місце в ряду заднім - Там, спереду, мов в спину автомат, Похмурий погляд та чуже сопіння. Може ззаду і не так красиво, Та, напевно, ширший кругоогляд, Розбіг є, також є перспектива, Отже - і надійний, вірний огляд. Стволи очей, числом до десяти, Мов дула на мішень, доки живу, І ззаду ще зручніше нанести, Образу або ще рану ножову.   Може ззаду і не так красиво, Та, напевно, ширший кругоогляд, Розбіг є, також є перспектива, Отже - і надійний, вірний огляд. Мені шкідливий перший ряд. Навряд Зміню я думку виплекану свою - Там, де темніш - останній краще ряд. Бо звідти вже нема шляху назад - За спиною стоїть стіна стіною. Може ззаду і не так красиво, Та, напевно, ширший кругоогляд, Розбіг є, також є перспектива, Отже - і надійний, вірний огляд. Хай всі річки позбавляться води, Хай будуть в пух засалені перини - До лисини, сивин та бороди У перші не вип’ячуйтесь ряди, Не прагніть дуже в прими-балерини. Може ззаду і не так красиво, Та, напевно, ширший кругоогляд, Розбіг є, також є перспектива, Отже - і надійний, вірний огляд. Надійно ззаду, та бувають дні - Собі кажу я: не кажися фертом. Не варто вік триматись у тіні. З останнім рядом - довго не тягни, А поступово вибирайся в перший. Може ззаду і не так красиво, Та, напевно, ширший кругоогляд, Розбіг є, також є перспектива, Отже - і надійний, вірний огляд.
© Микола Попов. Переклад, 2009