У спекотній жовтій Африці - Там, де звірі шастають - Зненацька поза графіком Трапилось нещастя. Слон сказав, не розібравшись: - Чекайте потопу! - Словом, так: один Жираф Закохався в Антилопу. Отут здійнявся шум і гам, І лиш Папуга-стариган Гукнув щосили із гілляк: - Йому видніш! Бо він - Жираф! - Що ж, що роги є у неї? - Сказав Жираф любовно, - Зараз в нашій фауні Всі рівні пороговно! Якщо всій моїй рідні Буде це неладно, - Буде байдуже мені - Я піду із стада! Отут здійнявся шум і гам, І лиш Папуга-стариган Гукнув щосили із гілляк: - Йому видніш! Бо він - Жираф! Батьку антилопому Що з такого сина? Все одно - у лоб йому, По лобі - все єдино. А Жирафа зять бурчить: - Бачили йолопа? - До бізонів пішли жить Жираф та Антилопа. Отут здійнявся шум і гам, І лиш Папуга-стариган Гукнув щосили із гілляк: - Йому видніш! Бо він - Жираф! Лихо нам із Африкою, Не знати тут ідилій. Ллють Жираф з Жирафихою Сльози крокодилії. Прийде горе - й точка - Немає ще закону. Он і спільна їх дочка Вийшла за бізона. Хай неправий був Жираф, Винний не Жираф, А той, хто крикнув із гілляк: - Йому видніш! Бо він - Жираф!
© Микола Попов. Переклад, 2009