Який був бал - напруга рухів, звуків, нервів!
І билися серця на три удари замість двух.
Й запрошували любі дами кавалерів
На білий традиційний вальс, і завмирав наш дух.

Ти сам, хоча танцюєш з горем пополам,
Давно збирався запросить лише її одну,
Але постійно треба відлучатись нам -
Допомагати іншим, збиратись на війну.

І ось все ближче і реальніше для нас
Вона, що підійти до неї ти вагався,
Іде сама, щоб запросить тебе на вальс.
Гаряча кров у скронях б’ється в ритмі вальса.

Ти зовні спокійний серед балу гучного,
Але твоя тінь тебе видала знову -
Металась, ламалась, тремтіла вона В хиткому світлі свічок.
І бережно тримаючи й нервово кружа,
Ведеш ти її ніби по лезу ножа.
Не стій же, однак, як оті сторожа! Сам не свій, дурничок.

Якщо спів без душі - витікає із вуст білий звук.
Або ритмічні рядки без рими, кажуть тоді - білий вірш.
Якщо всі кольори веселки скласти докупи - буде світло, білий колір.
Якщо вальси у світі зіллються в один - буде вальс, білий вальс.

Був білий танець - кінець вагань для маловірів
Й завершення юнацьких снів, забав, потіх.
Запрошують сьогодні дами - кавалерів
І не тому, що не стає хоробрості у них.

І підняті на час балу звання у дам,
І паморочить вальс нам голови як в давнину,
Але постійно треба відлучатись нам -
Допомагати іншим, збиратись на війну.

Біліший снігу білий вальс, - і всі кружать,
Щоб снігопад навік не припинявся!
Вона прийшла - тебе повести у життя,
А ти - блідий, мов стіни, біліший вальса.

Ти зовні спокійний серед балу гучного,
Але твоя тінь тебе видала знову -
Металась, ламалась, тремтіла вона В хиткому світлі свічок.
І бережно тримаючи й нервово кружа,
Ведеш ти її ніби по лезу ножа.
Не стій же, однак, як оті сторожа! Сам не свій, дурничок.

Якщо спів без душі - витікає із вуст білий звук.
Або ритмічні рядки без рими, кажуть тоді - білий вірш.
Якщо всі кольори веселки скласти докупи - буде світло, білий колір.
Якщо вальси у світі зіллються в один - буде вальс, білий вальс.

Де б бал не був - в Ліцеї, у Будинку офіцерів,
В палаці або школі - як тобі везло -
Запрошували дами в Росії кавалерів
В усі часи на білий вальс, де білим все було.

Опустиш очі й не помічаєш по боках,
Через розпуку мовчазну, нудьгу зміїну,
Жінки завжди ішли на допомогу нам -
Їх бальний зал найбільший - на цілу країну.

Куди б не кинуло тебе, де б ти не щез,
Згадай той бал, ти - білий, - знову посміхнешся.
Тебе чекатимуть завжди і з моря, і з небес,
На білий вальс запросять - якщо повернешся.

Ти зовні спокійний серед балу гучного,
Але твоя тінь тебе видала знову -
Металась, ламалась, тремтіла вона В хиткому світлі свічок.
І бережно тримаючи й нервово кружа,
Ведеш ти її ніби по лезу ножа.
Не стій же, однак, як оті сторожа! Сам не свій, дурничок.

Якщо спів без душі - витікає із вуст білий звук.
Або ритмічні рядки без рими, кажуть тоді - білий вірш.
Якщо всі кольори веселки скласти докупи - буде світло, білий колір.
Якщо вальси у світі зіллються в один - буде вальс, білий вальс.