Не впадай до нудьги, чи в запал ти,
Навіть у любій, невинній грі.
Від гравців приховай свої карти
І до часу тримай козирі.

Приглуши несподівані звуки
І в очах прочитай всі слова;
На столі хай тримаються руки,
Щоб не вискочив туз з рукава.

Не бахвалься часом баришами, -
Їх припиниться раптом потік,
Як у Пушкіна в «Піковій дамі»
Ти залишишся з дамою пік.

Якщо ж долі - ти не до вподоби, -
Карти скинь, зупинися на цьому.
Крикни всім: - Гра скінчилася, пройди! -
І піди, байдужий усьому.