От чому все не так? Ніби все, як було:
Небо благословля нас з тобою.
Ліс манить, манить річка й повітря п’янить,
але не повернувся він з бою.

Все ж мені невтямки, кто правий був із нас
в суперечках без сна та спокою.
Сонце миру сія́тиме в небі завжди,
поки є у країни герої.

 
 
 
 

Ти ж байдужим не був, вірив в правду святу,
щирим словом ділився зі мною.
Лише нині збагнув я, що втратив його,
Коли не повернувся він з бою.

 
 
 
 

Наші воїни нас не полишать в біді,
Як сполеглі - готові до бою.
З сумом згадую я ті жорстокі бої,
Коли не повертаються з бою.