Пам’ятаю, гуляв по столиці - і
двох жлобів випадково побив,
і від цього мав клопіт з поліцією,
де цю дивну красуню зустрів.

Що робила в цім відділі жіночка?
Штрафи хтіла опро̀тестувать?
Така гарна і світла - як зірочка!
Я поклявся її розшукать.

Йшов за нею, ???????
що скажу? Адже я - бандюган...
Я хильнув - й запросив тую квіточку,
як заможний, в крутий ресторан.

Перехожії їй усміхалися,
я від ревнощів збуджений був.
Дав по пиці одному - так сталося, -
бо цей покидьок їй підморгнув.

Я ікру їй багато накладував,
про своє почуття булькотів...
Я ж нікого п’ять діб не обкрадував,
моє перше кохання в житті!

Обіцяв, що життя буде казкою
і складатися буде зі свят;
замовляв їй пісні під шампанське я,
потім сам заспівав «Соколят».

Перед нею я душу і жили рвав,
і тремтів голос, як у струни...
Вона лагідно каже: «Я вірю вам,
я віддамся вам за півціни!»

Я дав ляпаса побляді ** тій,
в перший мент її вбити хотів!
Зрозумів, що робило в поліції
моє перше кохання в житті.