Хто сказав: «Все згоріло дотла,
Більше в землю не кинеш насіння?»
Хто сказав, що померла земля?
Ні, не час ще «збирати каміння».

Материнства не візьмеш в землі,
Як не вичерпнеш воду із моря.
Хто кричить, що спалили її?
Ні, земля почорніла від горя.

Мов розрізи, траншеї лягли,
І воронки відкриті, мов рани.
А оголені нерви землі
Всіх страждань неземних ветерани.

Вона винесе все, бо жива,
Не записуйте землю в каліки.
Хто сказав, що земля не співа,
Що вона вже замовкла навіки?!

Дзвоном стогін вона заглуша
Із усіх своїх ран, із віддушин,
Бо земля - це народу душа,
Чобітьми ти не витопчеш душу.

Хто сказав, що померла земля?
Ні, не час ще «збирати каміння»...