Ялинові віти від вітру тремтять,
І птаство щебече тужливо.
У твій зачарований спосіб життя
Стороннім ввійти неможливо.

І, хай вітер черемші оголить гілля,
Хай бузок за дощем опадає,
Все одно я тебе заберу звідсіля
До палацу, де музика грає.

Твій світ, наче в давній, лихій ворожбі,
Закляття віків закриває.
Ти в ньому щаслива. Здається тобі,
Що кращого в світі немає.

І, хоч листям пожовклим укрита земля,
В небі з хмарами Місяцю - горе,
Все одро я тебе заберу звідсіля
На балкон з краєвидом на море.

О котрій годині і котрого дня,
Йдучи сторожкою ходою,
Ти вийдеш. Птахів голоси задзвенять,
Закляття спливе за водою.

І нехай вже на землю приходить зима
В людськім світі терпіння і праці.
Тільки згодься - ми справимо шлюб крадькома,
Коли зайняті наші палаци.