Тут лапи ялинок тремтять на вазі,
Щебечуть птахи страхітливо -
Живеш в дикім зачарованім лісі,
Звідки піти неможливо.

Хай сохнуть черемухи біллям на вітру,
Дощем хай опадають бузки.
Все рівно звідси я тебе заберу
В палац, де виграють сопілки!

Твій світ чаклунами на тисячі літ
Від мене і світла захований, -
Ти думаєш, що прекрасний, дивний цвіт,
Має лиш ліс зачарований.

Хай на листку не буде зранку роси,
Місяць з небом сваряться, от горе.
Все рівно я заберу тебе звідси
У світлий терем з балконом на море.

В який день неділі, в котрім часу
До мене вийдеш ти страхітливо,
Коли я тебе на руках віднесу
Туди, де знайти неможливо.

Викраду, якщо крадіж тобі до душі, -
Марно, чи що - скільки сил я віддав?
Погоджуйся хоч би на рай в шалаші,
Якщо терем з палацом хтось зайняв.