Хто сказав: Все згоріло до тла,
Більше не кинете в землю зерна!
Хто сказав, що померла Земля?
Ні, на хвильку затаїлась вона!

Материнства не взяти в Землі,
Не віднять, як не вихлюпать моря.
Вірив хто, що Землю спалили?
Ні, вона почорніла від горя.

Мов порізи, траншеї лягли,
Пробоїни, як рани, зіяють.
Вщент оголені нерви Землі
Муки неземні переживають.

Пережде вона, винесе все -
Не записуй ти Землю в каліки!
Хто сказав, що Земля не співа,
Що вона вже замовкла навіки?

Дзвенить вона, стогін приглуша,
Із усіх своїх ран, із віддушин,
Бо Земля ж, - це є наша душа, -
Чоботами не витоптать душу!

Що Землю спалили, хто вірить!
Вона - зачаїлась на певний час...