На братських могилах не ставлять хрестів, І вдови на них не ридають. Для них хтось приносить букети квітів, І Вічний вогонь запалюють. Раніш тут здіймалась земля на диби, А нині - гранітні лиш плити. Долі персональної немає тут - В єдину усі долі злиті... У Вічнім вогні видиться: в спалахах танк, Палаючі російські хати. Смоленськ у вогні, і у вогні рейхстаг, Палаюче серце солдата. На братських могилах нема заплаканих вдів - Сюди ходять люди міцніші. На братських могилах не ставлять хрестів, Але ж хіба від цього легше.
© Володимир Мангов. Переклад, 2011