Замість мене мила чесно відридає,
Замість мене хлопці віддадуть борги,
Замість мене інший пісню відспіває,
І за мене, може, вип’ють вороги.

Книг цікавих, гарних більше я не маю,
І моя гітара без струни.
І не можна вище, й нижче не пускають,
І не можна сонця, місяця, весни.

На свободу вийти я не маю права, -
Можна від дверей лиш до стіни.
І не можна вліво, и не можна вправо,
Можна тільки клапоть неба, можна тільки сни.

Сни про те, як вийду, як замок мій знімуть,
Як мою одежу віддадуть мені.
Як мене там стрінуть, хто мене обніме,
І які для мене зазвучать пісні.