Зараз я в запої від самотності,
Голоси я чую по ночах...
Якось звуть по-батькові, - то в мотлосі
Чорт сидить здоровий, як бабак!

Морди строїв він мені та моргав,
І тихенько я йому так сказав:

«Я тут нализався коньячиною
Ти ж, вважаю п’єш денатурат...
Підсідай чортило, як мужчини ми
Вип’єм, поговаорим про дівчат.

Ти ховатися хочеш чомусь?
Йди скоріш, а то перехрещусь!»

Чорт сказав, що випивав з Борисовим -
Це ж бо наш бухарик управдім, -
Від консервів банку чорт вилизував,
Коньяком не гребував моїм.

Скінчиться коньяк - не пропадем, -
Біля трьох вокзалів доберем.

Притомився. Чорт зганяв, мабуть один...
Прокидаюсь - знову чорт в гостях.
Може прописався отой пекла син,
Чи то я у нього «на млинцях».

Матюкався той чорнило, плакав чорт,
Цілуватися хотів він ротом в рот.

Реготали, грали в «хрестики та ноліки»,
Я спитав: «Як в пеклі колектив?
Чи шанують наших алкоголіків,
Палять на дровах, чи є спирти?

Матюкнулося чортило від душі:
«Правлять бал у нас не ті товариші!»

...Всё скінчилось, ранком стало сонячно, -
Чорта захотів я похмелить,
Та розтанув чорт, і мені боляче -
Як він там? Все хочу пригостить.

Я не то чтоб дуркуватий бісов син.
...Краще з чертом буду пити, ніж один!