В ресторані по стінах висять тут і там
«Три ведмеді» та «Витязь» із казки, -
За столом наодинці сидить капітан.
«Ви дозволите?» - «Падай, будь ласка!»

«Ти закуриш?» - «Пробач, я "Казбек" не палю».
«Добре, випий! Ви посуд давайте...»
«Принесуть - от тоді». - «Пий вже, Богом молю!
Будь здоровий!» - «Я буду. Ви знайте!»

«Ну, так що? - осивілий спитав капітан,
П’єш горілку ти смачно, юначе,
Чи ти бачив колись кулемет або танк?
Чи ходив ти в атаку, тим паче?

В сорок третьому був я лише старшина,
І таке ж за спиною моєю!..
Так багато всього за спиною, овва!
Щоб ти жив без біди отієї».

Він сварився і пив, і про батька спитав,
Він волав на весь світ привселюдно:
«Я життя ледь за тебе усе не віддав,
Ти ж своє так марнуєш паскудно!

От гвинтівку б тобі, щоби бою нюхнув?!
Ти ж горілку тут жлуктиш зі мною!» -
Я в окопі під Курськом із ним уже був,
Коли був капітан старшиною.

Він все більше п’янів. І я теж - куди там,
Я розмову закінчив, - мій сором:
Я образив його, бо сказав: «Капітан!
Ти ніколи не станеш майором».