Биття не почути сьогоднi в сердець -
Воно для алей та альтанок.
Я падаю, в груди схопивши свинець,
I думаю так наостанок:

«В цей раз мені не повернутись,
Пiду, - вже йде наступник мій».
А ми не встигли, ми не встигли озирнутись -
А вже сини, а вже сини iдуть у бій!

Ось вирiшив хтось: "Після нас - хоч потоп",
Та навiть не встав iз окопу.
А я лиш для того свiй кинув окоп,
Щоб в світі не стало потопу.

Не зможуть очі розмикнутись,
Я землю обійму мерщiй.
А ми не встигли, ми не встигли озирнутись -
А вже сини, а вже сини iдуть у бій!

Хто змінить мене, хто в атаку піде?
Хто зможе дiстатись до мосту?
Нехай до мети нас отой приведе -
Одягнутий так не по зросту.

А я встигаю посміхнутись,
Я бачив, хто наступник мiй.
А ми не встигли, ми не встигли озирнутись -
А вже сини, а вже сини iдуть у бій!

Розриви глушили биття у сердець,
Моє ж клекотiло у спадок,
Що все ж мiй кiнець, то не зовсiм кінець
Кінець - це для когось початок.

«В цей раз мені не повернутись,
Пiду, - вже йде наступник мій».
А ми не встигли, ми не встигли озирнутись -
А вже сини, а вже сини iдуть у бій!