Страшенно сумую, я просто без сил, А думки приходять - і ваблять шалено, - Щоб хтось і кудись би мене запросив І там я побачила щось отакенне!.. А що статись повинно - не знаю, Бо всі радять мені, що робить: "Почитай", - я сідаю й читаю, "Ти пограй", - от я й з кішкою граю, - Все одно я сумую й страждаю! Сер! З собою Алісу візьміть! Мені б так би хотілось, хотілось мені Коли б то як-небудь би вийти із дому - І буть одночасно вгорі, й в глибині, Всередині й ззовні, - де все невідоме!.. А що статись повинно - не знаю, Бо всі радять мені, що робить: "Почитай", - от я з кішкою граю, "Ти пограй", - я сідаю й читаю, - Все одно я сумую й страждаю! Сер! З собою Алісу візьміть! Хай зчиниться в хаті в нас переполох, І кара загрожує - згодна я, певно - Я очі закрила, рахую до трьох... Що буде, що буде! Готуюся ревно! А що статись повинно - не знаю, В спеку важко щось путнє зробить: "Почитай", - от я й кішці читаю, "Ти пограй", - то я з книгами граю, - Все одно ж бо страждаю сама я! Сер! З собою Алісу візьміть!
© Володимир Туленко. Переклад, 2020