Дорога, дорога - не прорахуєш шлях,
І ти не знаєш, як кінець знайти, -
По дорозі ми крокуєм по різних боках
І не можем ніяк перейти.

Посміхнись хоч коли-небудь, що ж ти?
Посміхнися - я поруч, навпроти.
На червоний хоч біжи, - оштрафують, - не тужи, -
Тільки, коли треба підкажи.

Всміхнися, всміхнися - хай лихо обмина!
Я посмішку чекаю стільки літ.
Завмер, заплющив очі, а відкрив - то ти одна,
Бо прогавив знову свій я перехід.

Посміхнись хоч коли-небудь, що ж ти?
Посміхнися - я поруч, навпроти.
На червоний хоч біжи, - оштрафують, - не тужи, -
Тільки, коли треба підкажи.

Крокую, крокую - завжди де поруч ти!
І кроки відраховують мій шлях.
Я за тобою нескінченно довго можу йти -
Ти не зверни, і далі йди ти так.

Посміхнись хоч коли-небудь, що ж ти?
Посміхнися - я поруч, навпроти.
Шлях наш довгий, але й він може до кінця дійти, -
Перейди, як не наважусь перейти.