А ми живем в мертвотній пустоті, -
Попробуй, натисни - і гній шугає...
Виттям мертвотний страх ми заглушаєм,
І вічно перші ми, і ті, що у хвості.

І капищам поганським поклоніння,
Прославлене батьками для дітей,
Печать поставило на наше покоління,
Лишило розуму, і пам’яті, й очей.

І запах крові натовп веселить...