Рвуся з сил - рву усі мої жили,
Знов сьогодні - лихої пори, -
Обложили мене, обложили,
Гонять весело на номери.

З-за ялинок двостволки чигають -
Там у тіні чаяться стрільці.
І вовки сторчака в сніг лягають -
Для мисливців жива лише ціль.

Йде полювання на вовків, йде полювання!
На сірих хижаків - і зрілих, і щенят.
Кричать загоничі, пси виють до блювання.
Кров на снігу і прапорців червоний ряд.

Не на рівних тут грають з вовками
Оці єгері - твердість в руках!
Волю нам обнесли прапорцями,
Б’ють прицільно, на смерть, по вовках.

Вовк не може порушить традицій.
Очевидно закони оці
Ми, сліпі ще, всмоктали з вовчиці:
«Нам не можна за ці прапорці!»

Йде полювання на вовків, йде полювання!
На сірих хижаків - і зрілих, і щенят.
Кричать загоничі, пси виють до блювання.
Кров на снігу і прапорців червоний ряд.

Спритні ноги в нас, щелепи гострі.
Чом, скажи, - ти ж ватагом нам був -
Ми зацьковано скачем на постріл
І не пробуєм через табу?

Вовк не може інак - це неволя!
Ось для мене вже час мій настав.
Той, в руках чиїх вся моя доля,
Посміхнувся й рушницю підняв.

Йде полювання на вовків, йде полювання!
На сірих хижаків - і зрілих, і щенят.
Кричать загоничі, пси виють до блювання.
Кров на снігу і прапорців червоний ряд.

Та нарешті з покори я вийшов -
Воля жить через страх проведе!
Прапорці за собою залишив
І здивовані крики людей.

Рвуся з сил - рву усі мої жили,
Я сьогодні - в щасливій порі!
Обложили мене, обложили,
Та лишились ні з чим єгері!

Йде полювання на вовків, йде полювання!
На сірих хижаків - і зрілих, і щенят.
Кричать загоничі, пси виють до блювання.
Кров на снігу і прапорців червоний ряд.