Хто сказав: «Все згоріло до тла, Не посіяти в землю насіння»? Хто сказав, що сконала Земля? Ні, вона зачекалась спасіння. Материнства не взяти в Землі, Не відняти - не вичерпать море. Хто повірив, що Землю знесли? Ні, вона почорніла від горя. Як розриви, траншеї лягли, Вирви в ній - наче рани зіяють. І оголені нерви Землі Неземне мордування пізнають. Все знесе вона, перечекає, - Не записуйте Землю в каліки! Хто сказав, що Земля не співає, Що замовкла вона навіки? Дзвін Землі навіть стогін заглушить Із усіх своїх ран і віддушин. Бо Земля - це є наша душа, - Чоботями не витоптать душу! Хто повірив, що Землю знесли? - Тимчасово вона причаїлась...
© Ніна Качеровська. Переклад, 2018